оселець

ОСЕ́ЛЕЦЬ, льця, ч., діал. Поселенець.

Сусіда пана ловчого курського якийсь пан Волошиновський, давній оселець тутешній, розшифровує це просто: — Мабуть, знову вчуємо скоро за опришків (Хотк., Довбуш, 1965, 42).

Значення в інших словниках

1. оселець — осе́лець іменник чоловічого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
2. оселець — -льця, ч., діал. Поселенець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оселець — ОСЕ́ЛЕЦЬ, льця, ч., діал. Поселенець. Сусіда пана ловчого курського якийсь пан Волошиновський, давній оселець тутешній, розшифровує це просто: – Мабуть, знову вчуємо скоро за опришків (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах