оселення

ОСЕ́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. осели́ти і осели́тися.

Коли виснажувались пасовища.., цілі племена знімалися з місця шукати нових земель для оселення (Іст. середніх віків, 1955, 8).

Значення в інших словниках

1. оселення — осе́лення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. оселення — -я, с. Дія за знач. оселити і оселитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оселення — ОСЕ́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. осели́ти і осели́тися. Коли виснажувались пасовища.., цілі племена знімалися з місця шукати нових земель для оселення (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. оселення — Осе́лення, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)