Значення в інших словниках
-
ослюк —
ослю́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
ослюк —
-а, ч. 1》 розм. Те саме, що осел; віслюк. 2》 Гібрид від схрещування ослиці з жеребцем; мул, лошак.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ослюк —
ОСЛЮ́К, а́, ч. 1. розм. Те саме, що осе́л; віслюк. Кричав десь осел. Крик ослюка бився поміж опунцій, такий же колючий, як і вони... (М. Коцюбинський); Ісен-Джан схопився і, інстинктивно порачкувавши під .. ослюком, дістав рулетку (Іван Ле). 2. Гібрид від схрещування ослиці з жеребцем.
Словник української мови у 20 томах
-
ослюк —
ОСЕ́Л (свійська робоча тварина), ВІСЛЮ́К, ОСЛЮ́К розм., ІША́К розм.; ОНА́ГР, КУЛА́Н (дикий). Кричав десь осел. Крик ослюка бився поміж опунцій, такий же колючий, як і вони (М.
Словник синонімів української мови
-
ослюк —
ОСЛЮ́К, а́, ч. 1. розм. Те саме, що осе́л; віслюк. Кричав десь осел. Крик ослюка бився поміж опунцій, такий же колючий, як і вони… (Коцюб., II, 1955, 293); Ісен-Джан схопився і, інстинктивно порачкувавши під..
Словник української мови в 11 томах