ослюк

ОСЛЮ́К, а́, ч.

1. розм. Те саме, що осе́л; віслюк.

Кричав десь осел. Крик ослюка бився поміж опунцій, такий же колючий, як і вони... (М. Коцюбинський);

Ісен-Джан схопився і, інстинктивно порачкувавши під .. ослюком, дістав рулетку (Іван Ле).

2. Гібрид від схрещування ослиці з жеребцем.

Значення в інших словниках

1. ослюк — ослю́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ослюк — -а, ч. 1》 розм. Те саме, що осел; віслюк. 2》 Гібрид від схрещування ослиці з жеребцем; мул, лошак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ослюк — ОСЕ́Л (свійська робоча тварина), ВІСЛЮ́К, ОСЛЮ́К розм., ІША́К розм.; ОНА́ГР, КУЛА́Н (дикий). Кричав десь осел. Крик ослюка бився поміж опунцій, такий же колючий, як і вони (М.  Словник синонімів української мови
4. ослюк — ОСЛЮ́К, а́, ч. 1. розм. Те саме, що осе́л; віслюк. Кричав десь осел. Крик ослюка бився поміж опунцій, такий же колючий, як і вони… (Коцюб., II, 1955, 293); Ісен-Джан схопився і, інстинктивно порачкувавши під..  Словник української мови в 11 томах
5. ослюк — Ослю́к, -ка м. Мулъ, лошакъ.  Словник української мови Грінченка