особливе

Особливе

нар. = особе. Поставте, каже, мені хату особливе. Рудч. Ск. II. 115.

Значення в інших словниках

1. особливе — особли́ве прислівник особливо незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. особливе — присл., діал. Окремо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. особливе — ОСОБЛИ́ВЕ, присл. 1. заст. Особливо. – Во ім'я Господа Христа .. І всіх апостолів святих, Петра і Павла особливе, Ми розгрішаємо гріхи .. Рабині Божій... (Т.  Словник української мови у 20 томах
4. особливе — ОСОБЛИ́ВЕ, присл., заст. 1. Особливо. Нога не болить особливе, а тільки в обох ногах прикре почуття, ніби жили мають лопнуть (Л. Укр., V, 1956, 188). 2. Окремо. Поставте, каже, мені хату особливе (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах