особливе —
присл., діал. Окремо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
особливе —
ОСОБЛИ́ВЕ, присл. 1. заст. Особливо. – Во ім'я Господа Христа .. І всіх апостолів святих, Петра і Павла особливе, Ми розгрішаємо гріхи .. Рабині Божій... (Т.
Словник української мови у 20 томах
особливе —
ОСОБЛИ́ВЕ, присл., заст. 1. Особливо. Нога не болить особливе, а тільки в обох ногах прикре почуття, ніби жили мають лопнуть (Л. Укр., V, 1956, 188). 2. Окремо. Поставте, каже, мені хату особливе (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах
особливе —
Особливе нар. = особе. Поставте, каже, мені хату особливе. Рудч. Ск. II. 115.
Словник української мови Грінченка