особливе
ОСОБЛИ́ВЕ, присл.
1. заст. Особливо.
– Во ім'я Господа Христа .. І всіх апостолів святих, Петра і Павла особливе, Ми розгрішаємо гріхи .. Рабині Божій... (Т. Шевченко);
Нога не болить особливе, а тільки в обох ногах прикре почуття, ніби жили мають лопнуть (Леся Українка).
2. діал. Окремо.
Поставте, каже, мені хату особливе (з казки).
Словник української мови (СУМ-20)