1. Словник української мови у 20 томах

особливе

ОСОБЛИ́ВЕ, присл.

1. заст. Особливо.

– Во ім'я Господа Христа .. І всіх апостолів святих, Петра і Павла особливе, Ми розгрішаємо гріхи .. Рабині Божій... (Т. Шевченко);

Нога не болить особливе, а тільки в обох ногах прикре почуття, ніби жили мають лопнуть (Леся Українка).

2. діал. Окремо.

Поставте, каже, мені хату особливе (з казки).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. особливе — особли́ве прислівник особливо незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. особливе — присл., діал. Окремо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. особливе — ОСОБЛИ́ВЕ, присл., заст. 1. Особливо. Нога не болить особливе, а тільки в обох ногах прикре почуття, ніби жили мають лопнуть (Л. Укр., V, 1956, 188). 2. Окремо. Поставте, каже, мені хату особливе (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. особливе — Особливе нар. = особе. Поставте, каже, мені хату особливе. Рудч. Ск. II. 115. Словник української мови Грінченка