особливе
ОСОБЛИ́ВЕ, присл., заст.
1. Особливо.
Нога не болить особливе, а тільки в обох ногах прикре почуття, ніби жили мають лопнуть (Л. Укр., V, 1956, 188).
2. Окремо.
Поставте, каже, мені хату особливе (Сл. Гр.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- особливе — особли́ве прислівник особливо незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- особливе — присл., діал. Окремо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- особливе — ОСОБЛИ́ВЕ, присл. 1. заст. Особливо. – Во ім'я Господа Христа .. І всіх апостолів святих, Петра і Павла особливе, Ми розгрішаємо гріхи .. Рабині Божій... (Т. Словник української мови у 20 томах
- особливе — Особливе нар. = особе. Поставте, каже, мені хату особливе. Рудч. Ск. II. 115. Словник української мови Грінченка