осолода

Осоло́да, -ди

ж. Услада. К. ЦН. 268. Він дав таку в печалях осолоду. К. МБ. XII. 273.

Значення в інших словниках

1. осолода — осоло́да іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. осолода — Блаженство, насолода, втіха; (дія) осолодження.  Словник синонімів Караванського
3. осолода — -и, ж., рідко. 1》 Глибоке внутрішнє задоволення; блаженство, насолода. 2》 Те, що приносить радість, утіху.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. осолода — ОСОЛО́ДА, и, ж., рідко. 1. Те саме, що осоло́дження. – Скрізь панує невгамовний, навіжений потяг до поживи, до грошей, до солоднечі життя, до осолоди втіхами (І. Нечуй-Левицький). 2. Глибоке внутрішнє задоволення; блаженство, насолода.  Словник української мови у 20 томах
5. осолода — ОСОЛО́ДА, и, ж., рідко. 1. Глибоке внутрішнє задоволення; блаженство, насолода. — Скрізь панує невгамовний, навіжений потяг до поживи, до грошей, до солоднечі життя, до осолоди втіхами (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах