Великий тлумачний словник сучасної мови

осолода

осоло́да

-и, ж., рідко.

1》 Глибоке внутрішнє задоволення; блаженство, насолода.

2》 Те, що приносить радість, утіху.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. осолода — осоло́да іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. осолода — Блаженство, насолода, втіха; (дія) осолодження.  Словник синонімів Караванського
  3. осолода — ОСОЛО́ДА, и, ж., рідко. 1. Те саме, що осоло́дження. – Скрізь панує невгамовний, навіжений потяг до поживи, до грошей, до солоднечі життя, до осолоди втіхами (І. Нечуй-Левицький). 2. Глибоке внутрішнє задоволення; блаженство, насолода.  Словник української мови у 20 томах
  4. осолода — ОСОЛО́ДА, и, ж., рідко. 1. Глибоке внутрішнє задоволення; блаженство, насолода. — Скрізь панує невгамовний, навіжений потяг до поживи, до грошей, до солоднечі життя, до осолоди втіхами (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  5. осолода — Осоло́да, -ди ж. Услада. К. ЦН. 268. Він дав таку в печалях осолоду. К. МБ. XII. 273.  Словник української мови Грінченка