оспалий

Оспалий, -а, -е

1) Сонливый.

2) Вялый, лѣнивый, безпечный. Там то невістка, там то оспала, як би її не збудила, то б рано не встала. Чуб. V. 757.

Значення в інших словниках

1. оспалий — оспа́лий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. оспалий — -а, -е, рідко. 1》 Сонливий, сонний. || Заспаний, одутлий від сну (про обличчя). 2》 Байдужий до всього; апатичний, в'ялий, млявий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оспалий — ОСПА́ЛИЙ, а, е, рідко. 1. Сонливий, сонний. Там-то невістка, там-то оспала, якби єї [її] не збудила, то б рано не встала (з народної пісні); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
4. оспалий — Сонливий; лінивий, нєрадивий, марнолюбний  Словник застарілих та маловживаних слів
5. оспалий — ЗА́СПАНИЙ (який ще не зовсім прокинувся; про обличчя, очі і т. ін. — який має на собі сліди сну), ЗАДРІ́МАНИЙ рідше, РОЗІ́СПАНИЙ підсил. розм.; ОСПА́ЛИЙ рідко (перев. про обличчя).  Словник синонімів української мови
6. оспалий — ОСПА́ЛИЙ, а, е, рідко. 1. Сонливий, сонний. Сніг де-не-де лиш біліє, водиця шемріє-говорить і будить оспалую землю (Дн. Чайка, Тв., 1960, 188); // Заспаний, одутлий від сну (про обличчя).  Словник української мови в 11 томах