остатній —
оста́тній прикметник рідко
Орфографічний словник української мови
остатній —
-я, -є, заст. Останній.
Великий тлумачний словник сучасної мови
остатній —
ОСТА́ТНІЙ, я, є, заст. Останній. Заворушилася пустиня. Мов із тісної домовини На той остатній страшний суд Мертвці за правдою встають (Т. Шевченко); Колос у ячмені ще не налився, то соловей виспівував остатні пісні свої – прощавсь із весною (П.
Словник української мови у 20 томах
остатній —
ОСТА́ННІЙ (єдиний, що зберігся, залишився; який, вичерпуючись, підходить до кінця), ОСТА́ТНІЙ заст., ПОСЛІ́ДНІЙ діал. По зруділих стернях, затканих бабиним літом, ми збирали останні квітки (М.
Словник синонімів української мови
остатній —
Оста́тній, -ня, -нє (рідко), звичайно оста́нній
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
остатній —
ОСТА́ТНІЙ, я, є, заст. Останній. Заворушилася пустиня. Мов із тісної домовини На той остатній страшний суд Мертвці за правдою встають (Шевч., І, 1963, 241); Колос у ячмені ще не налився, то соловей виспівував остатні пісні свої — прощавсь із весною (П.
Словник української мови в 11 томах