Значення в інших словниках
-
остень —
О́стень: — батьківський [5;7]
Словник з творів Івана Франка
-
остень —
о́стень іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
остень —
-я, ч. Риболовецьке знаряддя, схоже на вила, з зазубреними ріжками для утримування настромленої риби.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
остень —
О́СТЕНЬ, я, ч. Риболовецьке знаряддя, схоже на вила, з зазубреними ріжками для утримування настромленої риби. Чоловіки .. штрикали остенями у смугасті спини і витягали кету на берег (В. Дрозд); Відомі остені, за допомогою яких вбивали велику рибу. Остені мали один, два і три зубці (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
остень —
О́СТЕНЬ (риболовецьке знаряддя, схоже на вила, для настромлення риби), О́СТІ мн., ОСТ розм., СПІ́СА діал. Витягати остенями кету на берег; Та нагодився на ту хвилю Джмелик, що для забави ганяв остами щук на мілководді (Григорій Тютюнник)...
Словник синонімів української мови
-
остень —
О́СТЕНЬ, я, ч. Риболовецьке знаряддя, схоже на вила, з зазубреними ріжками для утримування настромленої риби. Відомі остені, за допомогою яких вбивали велику рибу. Остені мали один, два і три зубці (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 412).
Словник української мови в 11 томах