остень
О́СТЕНЬ, я, ч.
Риболовецьке знаряддя, схоже на вила, з зазубреними ріжками для утримування настромленої риби.
Чоловіки .. штрикали остенями у смугасті спини і витягали кету на берег (В. Дрозд);
Відомі остені, за допомогою яких вбивали велику рибу. Остені мали один, два і три зубці (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)