остобісіти

Остобісіти, -шу, -сиш

гл. Надоѣсть до крайности. Гуляв, гуляв аж до кінця курсу! аж остобісіло. Левиц. І.

Значення в інших словниках

1. остобісіти — остобі́сіти дієслово доконаного виду фам.  Орфографічний словник української мови
2. остобісіти — док., остогидіти, остогиднути, осточортіти, осоружитися, ОБРИДНУТИ.  Словник синонімів Караванського
3. остобісіти — див. набридати  Словник синонімів Вусика
4. остобісіти — -ію, -ієш, док., фам. До краю обриднути; остогидіти. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. остобісіти — ОСТОБІ́СІТИ, ію, ієш, док., фам. До краю обриднути; остогидіти. [Микита:] Якщо тобі обрид, то так і скажи. [Митродора:] Не то що обрид, а остогид, остобісів із своїми вигадками (В. Самійленко); Нудив [Антон] світом. Остобісіла і горілка, і земляки (Д.  Словник української мови у 20 томах
6. остобісіти — НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
7. остобісіти — ОСТОБІ́СІТИ, ію, ієш, док., фам. До краю обриднути; остогидіти. [Микита:] Якщо тобі обрид, то так і скажи. [Митродора:] Не то що обрид, а остогид, остобісів із своїми вигадками (Сам., II, 1958, 161); Нудив [Антон] світом.  Словник української мови в 11 томах