остобісіти —
остобі́сіти дієслово доконаного виду фам.
Орфографічний словник української мови
остобісіти —
див. набридати
Словник синонімів Вусика
остобісіти —
-ію, -ієш, док., фам. До краю обриднути; остогидіти. || безос.
Великий тлумачний словник сучасної мови
остобісіти —
ОСТОБІ́СІТИ, ію, ієш, док., фам. До краю обриднути; остогидіти. [Микита:] Якщо тобі обрид, то так і скажи. [Митродора:] Не то що обрид, а остогид, остобісів із своїми вигадками (В. Самійленко); Нудив [Антон] світом. Остобісіла і горілка, і земляки (Д.
Словник української мови у 20 томах
остобісіти —
НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил.
Словник синонімів української мови
остобісіти —
ОСТОБІ́СІТИ, ію, ієш, док., фам. До краю обриднути; остогидіти. [Микита:] Якщо тобі обрид, то так і скажи. [Митродора:] Не то що обрид, а остогид, остобісів із своїми вигадками (Сам., II, 1958, 161); Нудив [Антон] світом.
Словник української мови в 11 томах
остобісіти —
Остобісіти, -шу, -сиш гл. Надоѣсть до крайности. Гуляв, гуляв аж до кінця курсу! аж остобісіло. Левиц. І.
Словник української мови Грінченка