остогидливий
Остоги́дливий, -а, -е
Опротивѣвшій, противный. Сумною та остогидлою здається їй пісня. Мир. Пов. І. 139.
Словник української мови ГрінченкаОстоги́дливий, -а, -е
Опротивѣвшій, противный. Сумною та остогидлою здається їй пісня. Мир. Пов. І. 139.
Словник української мови Грінченка