Словник української мови Грінченка

остогидливий

Остоги́дливий, -а, -е

Опротивѣвшій, противный. Сумною та остогидлою здається їй пісня. Мир. Пов. І. 139.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. остогидливий — див. поганий  Словник синонімів Вусика
  2. остогидливий — -а, -е, рідко. Те саме, що остогидлий.  Великий тлумачний словник сучасної мови