остовпіти

Остовпіти, -пію, -єш

гл. Остолбенѣть. Як побачив вовка, так і остовпів. Звенигор. у.

Значення в інших словниках

1. остовпіти — остовпі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. остовпіти — Окам'яніти, отерпнути, оціпеніти, одерев'яніти, ок. одебеліти, остовпеніти; (оніміти) отетеріти, сторопіти, оторопіти, оторопатіти.  Словник синонімів Караванського
3. остовпіти — див. боятися  Словник синонімів Вусика
4. остовпіти — -ію, -ієш, док. Втратити здатність рухатися, раптово завмерти від хвилювання, розгубленості, з переляку і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. остовпіти — хохл. (остолбенеть) правценіти правцевіти, оправцевіти, поправцевіти, справцевіти, управцевіти .див. оторопіти, ошоломити  Словник чужослів Павло Штепа
6. остовпіти — ОСТОВПІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Втратити здатність рухатися, раптово завмерти від хвилювання, розгубленості, з переляку і т. ін. Мотуз остовпів і не міг і слова промовить (І. Нечуй-Левицький); Тихін .. щось місив у ночвах на лаві.  Словник української мови у 20 томах
7. остовпіти — ЗАВМЕ́РТИ (втратити на якийсь час здатність рухатися від сильного душевного потрясіння), ЗАМЕ́РТИ, ОБМЕ́РТИ, ОБМЕРТВІ́ТИ, ПОМЕРТВІ́ТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАХОЛО́НУТИ, ЗАХОЛО́ТИ, ОХОЛО́НУТИ, ОХОЛО́ТИ, ПОХОЛОДІ́ТИ, ПОХОЛО́НУТИ, ПОХОЛО́ТИ...  Словник синонімів української мови
8. остовпіти — ОСТОВПІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Втратити здатність рухатися, раптово завмерти від хвилювання, розгубленості, з переляку і т. ін. Мотуз остовпів і не міг і слова промовить (Н.-Лев., IV, 1956, 224); Тихін.. щось місив у ночвах на лаві.  Словник української мови в 11 томах