острівець
Острів, -рова
м.
1) Островъ. Стоїть над морем: ніяк на острів не достанеться. Рудч. Ск. II. 89. Левиц. Пов. 364.
2) = острева. Желех. ум. острівець. Левиц. І. 91.
Словник української мови ГрінченкаОстрів, -рова
м.
1) Островъ. Стоїть над морем: ніяк на острів не достанеться. Рудч. Ск. II. 89. Левиц. Пов. 364.
2) = острева. Желех. ум. острівець. Левиц. І. 91.
Словник української мови Грінченка