острівець
ОСТРІВЕ́ЦЬ, розм. ОСТРОВЕ́ЦЬ, рівця́, ч. Зменш. до о́стрів.
На низенькому плисковатому острівці, що заріс подекуди густими лозами.., обізвавсь.. соловейко (Н.-Лев., І, 1956, 65);
Серед безмежного моря хлібів показався острівець станції (Ткач, Моряки, 1948, 140).
Словник української мови (СУМ-11)