острівець
ОСТРІВЕ́ЦЬ, розм. ОСТРОВЕ́ЦЬ, рівця́, ч.
Зменш. до о́стрів.
На низенькому плисковатому острівці, що заріс подекуди густими лозами.., обізвавсь .. соловейко (І. Нечуй-Левицький);
Серед безмежного моря хлібів показався острівець станції (Д. Ткач);
Калинка .. ніяк не міг натрапити на більш-менш сухі острівці землі (А. Дімаров).
Словник української мови (СУМ-20)