оступити

Оступа́ти, -па́ю, -єш

сов. в. оступити, -плю́, -пиш, гл. = обступати, обступити. Поти старець плохий, поки собаки оступлять, а як собаки оступлять, то тоді й кия найде. Ном. Турки, татари город оступили. Чуб. І. 161.

Значення в інших словниках

1. оступити — оступи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. оступити — див. оступати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оступити — ОСТУПИ́ТИ див. оступа́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. оступити — ОТОЧИ́ТИ (розташуватися, зайняти місце навколо кого-, чого-небудь), ОБСТУПИ́ТИ (ОСТУПИ́ТИ), ОПА́СТИ (ОБПА́СТИ), ОБТО́ВПИТИ розм., ОБСТА́ТИ розм., ОБСИ́ПАТИ (ОСИ́ПАТИ) рідше, ОКО́ЛИТИ рідко, ОБЛІПИ́ТИ підсил. розм., ОБЛИ́ПНУТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
5. оступити — ОСТУПИ́ТИ див. оступа́ти.  Словник української мови в 11 томах