оступачити

Оступачити, -чу, -чиш

гл. Поставить въ тупикъ, одурачить. Я зо всього викручусь, іще й їх оступачу. МВ. (О. 1862. III. 37).

Значення в інших словниках

1. оступачити — оступа́чити дієслово доконаного виду ошукати розм., рідко  Орфографічний словник української мови
2. оступачити — -чу, -чиш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що ошукати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оступачити — ОСТУПА́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, розм., рідко. Те саме, що ошука́ти. – А як же часом хто в тебе спитає, як там тії зорі по небу ходять, абощо?.. – Я зо всього викручусь, іще й їх оступачу, – он як, бабусю! (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
4. оступачити — ОБМАНУ́ТИ (словами, вчинками або діями створити враження, думку про когось, щось, які не відповідають тому, що є насправді), ОБДУРИ́ТИ (ОДУРИ́ТИ), ОШУКА́ТИ розм., ПІДДУРИ́ТИ розм., ОБМАНИ́ТИ розм., ПІДМАНУ́ТИ розм., ПІДМАНИ́ТИ розм., НАДУРИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. оступачити — ОСТУПА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що ошука́ти. — А як же часом хто в тебе спитає, як там тії зорі по небу ходять, абощо?.. — Я зо всього викручусь, іще й їх оступачу, — он як, бабусю! (Вовчок, І, 1955, 104).  Словник української мови в 11 томах