оступачити
ОСТУПА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що ошука́ти.
— А як же часом хто в тебе спитає, як там тії зорі по небу ходять, абощо?.. — Я зо всього викручусь, іще й їх оступачу, — он як, бабусю! (Вовчок, І, 1955, 104).
Словник української мови (СУМ-11)