оступачити
ОСТУПА́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, розм., рідко.
Те саме, що ошука́ти.
– А як же часом хто в тебе спитає, як там тії зорі по небу ходять, абощо?.. – Я зо всього викручусь, іще й їх оступачу, – он як, бабусю! (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)