осятер

Осяте́р, -тра

м. = осетер. Зірвався осятер з гака. К. ПС. 147.

Значення в інших словниках

1. осятер — осяте́р іменник чоловічого роду, істота осетер діал.  Орфографічний словник української мови
2. осятер — -тра, ч., діал. Осетер.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осятер — ОСЯТЕ́Р, тра́, ч., діал. Осетер. Вони думають, що він [рибалка] її уминає з борщем або з юшкою... А того й не бачать, що той осятер або тая стерлядь тілько й боронить його від голодної смерті! (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
4. осятер — ОСЯТЕ́Р, тра́, ч., діал. Осетер. Вони думають, що він [рибалка] її уминає з борщем або з юшкою… А того й не бачать, що той осятер або тая стерлядь тілько й боронить його від голодної смерті! (Мирний, І, 1954, 351).  Словник української мови в 11 томах