отоса

Ото́са, -си

ж. = отеса. ум. отісонька. Щоб тебе кониченько не довіз, щоб отісонька порвалась. МУЕ. III. 142.

Значення в інших словниках

1. отоса — ото́са іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. отоса — -и, ж. 1》 Те саме, що отеса. 2》 Те саме, що ванти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. отоса — ОТО́СА, и, ж. Те саме, що оте́са. Закурили поки що. Тим часом Іван отосою від чийогось воза .. ув'язував колесо (А. Головко); Фурман зв'язував отоси .. і лагодив тріснутий хомут голобельної (Олесь Досвітній).  Словник української мови у 20 томах
4. отоса — ОТО́СА, и, ж. Те саме, що оте́са. Закурили поки що. Тим часом Іван отосою від чийогось воза.. ув’язував колесо (Головко, II, 1957, 37); Фурман зв’язував отоси.. і лагодив тріснутий хомут голобельної (Досв., Вибр., 1959, 64).  Словник української мови в 11 томах