Значення в інших словниках
-
отчина —
-и, ж., заст. 1》 уроч. Вітчизна. 2》 Спадщина від батьків; батьківщина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
отчина —
ОТЧИ́НА, и, ж., заст. 1. уроч. Вітчизна. Про дальню мріючи отчину, Ти залишала край чужий; Я пам'ятаю цю годину, І плач, і стогін мій смутний (М. Драй-Хмара); Радуйся, Україно, Мила моя отчино, Прийшла в наш степ новина (І. Вирган).
Словник української мови у 20 томах
-
отчина —
ОТЧИ́НА, и, ж., заст. 1. уроч. Вітчизна. Про дальню мріючи отчину, Ти залишала край чужий; Я пам’ятаю цю годину, І плач і стогін мій смутний (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 209); Радуйся, Україно, Мила моя отчино, Прийшла в наш степ новина (Вирган, В розп.
Словник української мови в 11 томах