охаблений

Охабле́ний, -а, -е

Никому ненужный, отъ котораго каждый хотѣлъ бы избавиться. дідько охабле́ний. Окаянный, проклятый чертъ. Вх. Зн. 45.

Значення в інших словниках

1. охаблений — Охабле́ний: — стертий, непотрібний, проклятий [21] — стертий [IV]  Словник з творів Івана Франка
2. охаблений — -а, -е, зах. Осоружний. Дідько охаблений лайл. — клятий біс.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. охаблений — ОХАБЛЕ́НИЙ, а, е, діал. 1. Дієпр. пас. до оха́бити. 2. у знач. прикм. Непотрібний, зайвий. – Марш, старий, із хати!.. Викинули [діти], як віник охаблений (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах