охаблений
ОХАБЛЕ́НИЙ, а, е, діал.
1. Дієпр. пас. до оха́бити.
2. у знач. прикм. Непотрібний, зайвий.
– Марш, старий, із хати!.. Викинули [діти], як віник охаблений (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)ОХАБЛЕ́НИЙ, а, е, діал.
1. Дієпр. пас. до оха́бити.
2. у знач. прикм. Непотрібний, зайвий.
– Марш, старий, із хати!.. Викинули [діти], як віник охаблений (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)