охабляти

ОХАБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОХА́БИТИ, блю, биш; мн. оха́блять; док., кого, що, діал.

1. Залишати покидати.

2. Псувати.

Значення в інших словниках

1. охабляти — -яю, -яєш, недок., охабити, -блю, -биш, док., перех., зах. Залишати, кидати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. охабляти — Охабля́ти, -бля́ю, -єш сов. в. охабити, -блю, -биш, гл. 1) Оставлять, оставить. Мене-с охабив фраіречку першу. Вх. Лем. 445. 2) Портить, испортить. Желех.  Словник української мови Грінченка