охабляти
ОХАБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОХА́БИТИ, блю, биш; мн. оха́блять; док., кого, що, діал.
1. Залишати покидати.
2. Псувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- охабляти — -яю, -яєш, недок., охабити, -блю, -биш, док., перех., зах. Залишати, кидати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- охабляти — Охабля́ти, -бля́ю, -єш сов. в. охабити, -блю, -биш, гл. 1) Оставлять, оставить. Мене-с охабив фраіречку першу. Вх. Лем. 445. 2) Портить, испортить. Желех. Словник української мови Грінченка