1. Словник української мови Грінченка

охабляти

Охабля́ти, -бля́ю, -єш

сов. в. охабити, -блю, -биш, гл.

1) Оставлять, оставить. Мене-с охабив фраіречку першу. Вх. Лем. 445.

2) Портить, испортить. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. охабляти — -яю, -яєш, недок., охабити, -блю, -биш, док., перех., зах. Залишати, кидати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. охабляти — ОХАБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОХА́БИТИ, блю, биш; мн. оха́блять; док., кого, що, діал. 1. Залишати покидати. 2. Псувати. Словник української мови у 20 томах