охаблений
Охабле́ний, -а, -е
Никому ненужный, отъ котораго каждый хотѣлъ бы избавиться. дідько охабле́ний. Окаянный, проклятый чертъ. Вх. Зн. 45.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- охаблений — Охабле́ний: — стертий, непотрібний, проклятий [21] — стертий [IV] Словник з творів Івана Франка
- охаблений — -а, -е, зах. Осоружний. Дідько охаблений лайл. — клятий біс. Великий тлумачний словник сучасної мови
- охаблений — ОХАБЛЕ́НИЙ, а, е, діал. 1. Дієпр. пас. до оха́бити. 2. у знач. прикм. Непотрібний, зайвий. – Марш, старий, із хати!.. Викинули [діти], як віник охаблений (І. Франко). Словник української мови у 20 томах