1. Великий тлумачний словник сучасної мови

охаблений

охабле́ний

-а, -е, зах.

Осоружний.

Дідько охаблений лайл. — клятий біс.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. охаблений — Охабле́ний: — стертий, непотрібний, проклятий [21] — стертий [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. охаблений — ОХАБЛЕ́НИЙ, а, е, діал. 1. Дієпр. пас. до оха́бити. 2. у знач. прикм. Непотрібний, зайвий. – Марш, старий, із хати!.. Викинули [діти], як віник охаблений (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. охаблений — Охабле́ний, -а, -е Никому ненужный, отъ котораго каждый хотѣлъ бы избавиться. дідько охабле́ний. Окаянный, проклятый чертъ. Вх. Зн. 45. Словник української мови Грінченка