пагуба
Пагуба, -би
ж.
1) Пагуба, гибель. Од пагуби тебе хранить, щедротами вінчає. К. Псал. 232.
2) Губитель. Клякай, сповідайся ти, пагубо! — каже священник (розбійникові). Гн. II. 143.
Словник української мови ГрінченкаПагуба, -би
ж.
1) Пагуба, гибель. Од пагуби тебе хранить, щедротами вінчає. К. Псал. 232.
2) Губитель. Клякай, сповідайся ти, пагубо! — каже священник (розбійникові). Гн. II. 143.
Словник української мови Грінченка