Словник української мови Грінченка

пагілля

Пагілля, -ля

с. Тоненькія вѣточки.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. пагілля — па́гілля іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. пагілля — див. стебло  Словник синонімів Вусика
  3. пагілля — -я, с., збірн. 1》 Тоненьке гілля. 2》 перен. Молоде покоління людей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пагілля — ПА́ГІЛЛЯ, я, с., збірн. 1. Тоненьке гілля. Порозросталися дерева, пустили багато молодого пагілля (П. Загребельний); Я вільним став, я дужим став! Мої шляхи ведуть садами, Де, над килимами отав, звисає пагілля з плодами (Д.  Словник української мови у 20 томах
  5. пагілля — ГІ́ЛЛЯ́ збірн., ГІЛЛЯ́ЧЧЯ, ГАЛУ́ЗЗЯ, ВІ́ТТЯ, ВІТЬ рідше; ПА́ГІЛЛЯ (тонке). Здоровенний.. дуб розлягся, розширився своїм кострубатим гіллям (М. Коцюбинський); Дерева лежали впоперек дороги, одне на одному, переплітаючись слизьким гілляччям (І.  Словник синонімів української мови
  6. пагілля — Па́гілля, -лля, -ллю, -ллям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пагілля — ПА́ГІЛЛЯ, я, с., збірн. 1. Тоненьке гілля. Порозросталися дерева, пустили багато молодого пагілля (Загреб., Спека, 1961, 317); Я вільним став, я дужим став! Мої шляхи ведуть садами, Де, над килимами отав, звисає пагілля з плодами (Павл.  Словник української мови в 11 томах