пазити —
Па́зити: — пильнувати, стежити, дбати [4] — стежити, дбати [XII]
Словник з творів Івана Франка
пазити —
па́зити дієслово недоконаного виду діал.
Орфографічний словник української мови
пазити —
див. пазати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пазити —
ПА́ЗИТИ, зю, зиш, ПА́ЗАТИ, аю, аєш і ПАЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. 1. Пильнувати, стежити. Певне, хотів [економ], щоб Краньцовська звеліла йому їхати по мужа.
Словник української мови у 20 томах
пазити —
ДОГЛЯДА́ТИ за ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), СТЕ́ЖИТИ за ким-чим, СЛІДКУВА́ТИ за ким-чим, ПИЛЬНУВА́ТИ, ДОПИЛЬНО́ВУВАТИ рідше, НАГЛЯДА́ТИ за ким-чим, ДИВИ́ТИСЯ за ким-чим, ГЛЯДІ́ТИ, ПАНТРУВА́ТИ розм., НАЗИРА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
пазити —
ПА́ЗИТИ, зю, зиш, ПА́ЗАТИ, аю, аєш і ПАЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. 1. Пильнувати, стежити. Певне, хотів [економ], щоб Краньцовська звеліла йому їхати по мужа.
Словник української мови в 11 томах