пальчичок

Палець, -льця

м.

1) Палецъ. Ламай собі білі руки, та не зломи пальця. Чуб. V. 265.

2) Зубецъ на зубчатомъ колесѣ, кулакъ въ колесѣ. Мик. 481. ум. пальчик, пальчичок. Ой кивали молодиці пальчиком на мене. Чуб. V. 652. ha пальчиках. Hа цыпочкахъ. Ой вийшла вельможна на пальчиках тихо. Чуб. V. 1071.