паморока
Па́морока, -ки
ж.
1) Туманъ. Паморока упала. Вх. Зн. 46.
2) памороки забити = запаморочити. Г. Барв. 436. Ном. № 6509. Так мені памороки забила оця товкотня, що не тямлю, куди йти.
Словник української мови ГрінченкаПа́морока, -ки
ж.
1) Туманъ. Паморока упала. Вх. Зн. 46.
2) памороки забити = запаморочити. Г. Барв. 436. Ном. № 6509. Так мені памороки забила оця товкотня, що не тямлю, куди йти.
Словник української мови Грінченка