паморока
ПА́МОРОКА, и, ж.
1. діал. Туман, імла.
Густими клубами піднеслася із дна яру паморока і окрила все сивою скатертю (І. Франко).
2. перен., розм. Нездатність правильно судити про що-небудь; нерозуміння того, що відбувається.
Навіть ви, що, отруєні брехнею сьогоднішнього світу, в памороці піддержуєте неправду і насилля над собою .. Хіба ви не бачите? Хіба ви не чуєте? Крок за кроком .. посуваються тисячі перших хоробрих (Мирослав Ірчан).
Словник української мови (СУМ-20)