панна
Панна, -ни
ж.
1) Дѣва, дѣвица. Хвалиться конем перед королем, перед панною — гострою шаблею. н. п.
2) Барышня. Озвалася ясна панна, згорда руку простягаючи. К. Досв. Употребляется по отношенію къ дѣвушкѣ такимъ же образомъ, какъ слова пан, пані по отношенію къ мужчинѣ и женщинѣ. Бам, ясная панно, чолом до самих ніжок. К. ЧР. 103.
3) раст. Agaricus Necator. ум. панночка, паннуня, паннуненька, паннунечка.
Словник української мови Грінченка