панна
па́нна
-и, ж.
1》 Молода незаміжня поміщиця або дочка пана (у 1 знач.) у старих Польщі, Литві, дореволюційних Україні та Білорусі.
|| перен., ірон., зневажл. Дівчина, яка вирізняється розбещеною поведінкою, нетрудовими звичками, підкреслено витонченими манерами і т. ін.
|| У дореволюційний час – дочка заможних батьків, хазяїв.
2》 заст. Ніжна, тендітна або гарно вбрана дівчина.
Стара панна — те саме, що Стара діва (див. діва).
3》 Ввічлива форма звертання або згадування стосовно до молодих дівчат в Україні та деяких інших країнах.
Великий тлумачний словник сучасної української мови