1. Великий тлумачний словник сучасної мови

панна

па́нна

-и, ж.

1》 Молода незаміжня поміщиця або дочка пана (у 1 знач.) у старих Польщі, Литві, дореволюційних Україні та Білорусі.

|| перен., ірон., зневажл. Дівчина, яка вирізняється розбещеною поведінкою, нетрудовими звичками, підкреслено витонченими манерами і т. ін.

|| У дореволюційний час – дочка заможних батьків, хазяїв.

2》 заст. Ніжна, тендітна або гарно вбрана дівчина.

Стара панна — те саме, що Стара діва (див. діва).

3》 Ввічлива форма звертання або згадування стосовно до молодих дівчат в Україні та деяких інших країнах.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панна — па́нна іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. панна — Панночка, панянка; а. міс, мадмуазель, сеньйорита. Словник синонімів Караванського
  3. панна — ПА́ННА, и, ж. 1. іст. Молода незаміжня поміщиця або дочка пана (у знач. 1) у давній Польщі, Литві, Україні і Білорусії. Було на хуторі погане Мале байстря, свиней пасло, Петрусем звалось... Словник української мови у 20 томах
  4. панна — БІЛОРУ́ЧКА розм. (той або та, хто цурається важкої чи брудної роботи, а також не призвичаєний до важкої, серйозної праці взагалі); ПАН ірон., ПАНИ́Ч ірон. (про чоловіка, хлопця); ПА́НІ ірон., ПА́НЯ заст., ПА́ННА ірон., ПАНЯ́НКА ірон. Словник синонімів української мови
  5. панна — Па́нна, -ни; панни́, панні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. панна — ПА́ННА, и, ж. 1. Молода незаміжня поміщиця або дочка пана (у 1 знач.) у старій Польщі, Литві, дореволюційній Україні і Білорусії. Було на хуторі погане Мале байстря, свиней пасло, Петрусем звалось... Словник української мови в 11 томах
  7. панна — Панна, -ни ж. 1) Дѣва, дѣвица. Хвалиться конем перед королем, перед панною — гострою шаблею. н. п. 2) Барышня. Озвалася ясна панна, згорда руку простягаючи. К. Досв. Словник української мови Грінченка