панія

Панія, -нії

ж. = пані. На весілля панів, паній понаїздило. МВ. (О. 1862. III. 50). ум. панійка. Рудч. Ск. І. 83.

Значення в інших словниках

1. панія — па́нія іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. панія — -ї, ж., розм. Те саме, що пані.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. панія — ПА́НІЯ, ї, ж., розм. Те саме, що па́ні. Найдорожча штука – висів у неї на стіні пан мальований, .. її батько покійний, князь вельможний. Хто було не прийде до панії з гостей, кожному пані оповістить: “Се мій татонько покійничок!...  Словник української мови у 20 томах
4. панія — ПА́НІ невідм. (у формі ввічливого звертання, при називанні), ДОБРО́ДІЙКА, ПА́НІЯ розм., ПА́НЯ розм., МАДА́М заст., ірон.; ПАНІМА́ТКА (ПАНЬМА́ТКА) заст. (при звертанні молодших жінок до старших, чоловіків до жінок).  Словник синонімів української мови
5. панія — Па́нія, -нії, -нією; па́нії, па́ній  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. панія — ПА́НІЯ, ї, ж., розм. Те саме, що па́ні. Найдорожча штука — висів у неї на стіні пан мальований,.. її батько покійний, князь вельможний. Хто було не прийде до панії з гостей, кожному пані оповістить: "Се мій татонько покійничок!...  Словник української мови в 11 томах