панія
ПА́НІЯ, ї, ж., розм.
Те саме, що па́ні.
Найдорожча штука – висів у неї на стіні пан мальований, .. її батько покійний, князь вельможний. Хто було не прийде до панії з гостей, кожному пані оповістить: “Се мій татонько покійничок!” (Марко Вовчок);
Раніш усіх заходиться співати. Неначе панії він [півень] щиро догоджав (Л. Глібов);
Зараз за нею всунулась, ніби возом в'їхала, середніх літ панія .. Лемішковська назвала її гувернанткою своїх дітей (І. Нечуй-Левицький);
– З вашою панією, якщо буде потреба, можете говорити (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)