паніїн ПА́НІЇН, їна, їне, розм. Прикм. до па́нія. Паніїни покої; Паніїна гувернантка. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках паніїн — панії́н прикметник Орфографічний словник української мови паніїн — -їна, -їне. Прикм. до панія. Великий тлумачний словник сучасної мови паніїн — Па́ніїн, -їна, -їне (від па́нія) Правописний словник Голоскевича (1929 р.) паніїн — Паніїн, панін, -на, -не Барынинъ. Перед паніною смертю і пан... О. 1862. X. 17. Словник української мови Грінченка