Словник української мови Грінченка

пахнота

Пахнота, -ти

ж. Запахъ, благовоніе. Ніхто не може одібрати од ладану пахкоти. Грин. II. 322.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. пахнота — -и, ж., діал. Пахощі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пахнота — ПАХНОТА́, и, ж., розм. Сильний, приємний запах. Ніхто не може одібрати од ладану пахноти (Сл. Б. Грінченка); Така пахнота піднялася, що голова паморочилася (М. М. Тарновський).  Словник української мови у 20 томах