пахнота

ПАХНОТА́, и, ж., розм.

Сильний, приємний запах.

Ніхто не може одібрати од ладану пахноти (Сл. Б. Грінченка);

Така пахнота піднялася, що голова паморочилася (М. М. Тарновський).

Значення в інших словниках

1. пахнота — -и, ж., діал. Пахощі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. пахнота — Пахнота, -ти ж. Запахъ, благовоніе. Ніхто не може одібрати од ладану пахкоти. Грин. II. 322.  Словник української мови Грінченка